Спецпроект

У музеях Донецька - Ніч індустріальної культури

Донецький обласний краєзнавчий музей відкриє свої двері yночі - щоб змінити уявлення про музейному просторі.

Це вже вдруге відбудеться у рамках фестивалю "Друга зміна", повідомляє ngo.donetsk.ua.

Для створення незвичайної емоційної атмосфери шляхом "занурення" публіки в історію Донецького краю будуть вперше використані аудіо - відео інсталяції, спеціально виготовлені для Ночі індустріальної культури.

Час і місце заходу: 6 липня 2013 року, з 18.00 до 2.00 в Донецькому обласному краєзнавчому музеї та в інших місцях Донецька. Також відбудуться заходи в музеї підприємства "Норд", музеї ФК "Шахтар" та деяких інших закладах.

У програмі нічної вистави:

- Живе спілкування з давньогрецьким істориком Геродотом;

- Знайомство з першими поселенцями краю (співробітниками музею, одягненими в стилізований одяг);

- "Ожилі спогади" засновника Донецька Джона Юза і прекрасних юзівчанок;

- Лабіринт із звуків і образів промислового міста;

- Фотосесія з усіма учасниками заходу;

- Можливість приміряти на себе тальм, ротонду, циліндр - одяг старої Юзівки;

- Тільки в цю ніч можна побачити і помацати руками унікальну колекцію друкарських машинок різних часів і спробувати самим "набрати текст", а також зробити свій нічний малюнок в імпровізованій Майстерні друку по тканині;

- Відкриття виставки "Промисловість Донбасу в цінних паперах і документах кін. XIX - поч. XX в. "(З приватної колекції історика Степкіна В.П.).

Дивіться також інші матеріали на теми "Донецьк" і "Донеччина"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.