Спецпроект

У Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу

У місті Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу, створений працівниками Борзнянського лісового господарства.

Про це пише day.kiev.ua.

"Ідея створити Музей лісу виникла вже давно. Надихнув нас на це Андрій Васильович Стрижак. Він був істориком і вчителем у Галайбині нашого району. Писав і видавав книги", - говорить начальник Борзнянського лісгоспу Леонід Стахорський.

Збір експонатів та облаштування музею велися паралельно. Борзнянський таксидерміст (майстер з виготовлення опудал) Сергій Невмолімий створив цілі композиції.

Зібрані в музеї також колекції різних комах (бабок, довгоносиків, клопів, турунів, листоїдів і ін), насіння і листя різних дерев і чагарників, представлені і старовинні ручні деревообробні інструменти, назви яких для нас дуже цікаві - зензубель, шпунтубель, фальцгебель, і самі вироби, які майстрували за допомогою цих інструментів (ярмо для волів, гребінка та ін.)

"Ми його обов'язково будемо розширювати і поповнювати. На даний момент у ньому представлено лише 30% того, що ми запланували, - говорить Леонід Олексійович. - Ліс - дуже цікавий і складний біогеоценоз (взаємообумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. - Авт.). Адже не просто так його називають "зеленими легенями" планети. І ми хочемо своїми експозиціями показати багатство лісу і його значення в житті людини. Хотілося б знайти побільше інформації про людей, які все своє життя пов'язали з лісом. Також плануємо зробити "літаючу" колекцію птахів, прикріпивши їх опудала під стелею музею. У нас є записи голосів кожної пташки, які ми будемо включати під час екскурсій. Дітям це точно сподобається."

Вже зараз Музей лісу радий гостям - всі бажаючі можуть сюди потрапити, попередньо повідомивши про це керівництву лісгоспу. Зараз вже почали надходити замовлення від шкіл на екскурсії, які для учнів проводитимуться безкоштовно.

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства цього року також створюється музей лісу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.