Спецпроект

Мінкульт віддає Німеччині вивезені у 1945 році книги

27 червня в Національній парламентській бібліотеці відбудеться церемонія передачі Україною німецькій стороні 713 книжок з бібліотеки Музею цукру в Берліні.

Німецькі книги були вивезені на територію України під час Другої світової війни і досі зберігалися у фондах бібліотеки Українського НДІ цукрової промисловості в Києві.

Хронологічні межі книжок та видань – 1832-1944рр. Зміст видань стосується наукових і виробничих питань, пов’язаних із цукровою промисловістю. Книги надруковані здебільшого німецькою мовою, є видання англійською, французькою та італійською мовами.

В заході візьмуть участь заступник міністра культури Броніслав Стичинський та посол ФРН в Україні Крістоф Вайль.

Під час заходу планується підписання акту приймання-передачі культурних цінностей між українською та німецькою сторонами.

Передача вивезених в УРСР книг бібліотеці Технічного університету Берліну відбудеться на виконання попередніх домовленостей змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, зазна

Як відомо, у червні 2013 року канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у спільному з президентом Росії відкритті виставки в Ермітажі (Санкт-Петербург) через те, що Німеччина вимагає повернення деяких вивезених у 1945-му культурних цінностей, а Росія відмовляється це зробити.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.