Спецпроект

У Кирилівській церкві з'явилася екскурсія про її реставраторів

В музеї "Кирилівська церква" (Київ) запроваджується нова екскурсія, присвячена творчості художників-реставраторів XIX століття, які брали участь у реставрації Кирилівського храму.

Про це повідомляє завідувач відділу музею "Кирилівська церква" (входить до Національного заповідника "Софія Київська") Ольга Корольова.

За її словами, що останні 50 років музей відвідували переважно поціновувачі художника Михайла Врубеля, який розмальовував храм XII сторіччя під час його реставрації у XIX сторіччі. Переважно ці екскурсанти приїздили з-за меж України.

"Цікаво, що прийшовши подивитися на живопис Врубеля, ці туристи відкривали для себе унікальний пам’ятник давньоруської архітектури", - зазначає музейник.

За словами Корольової, зараз інтерес до храму-музею з’явився у киян. Тому до трьох оглядових екскурсій та тематичної екскурсії співробітники музею додали ще одну, присвячену творчості решти художників, які брали участь у реставрації - ідеться про митців Київської школи Миколи Мурашка й Івана Їжакевича.

Дивіться також: "Художники Павлівської лікарні. СЛАЙДИ"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.