Депутати і чиновники добивають українську археологію - заява науковців

Археологи України стверджують, що внесені торік зміни до законів "Про охорону археологічної спадщини" та "Про охорону культурної спадщини" призвели до знищення всього механізму захисту археологічних пам’яток.

Про це йдеться в офіційному запиті, надісланому до українських урядовців і депутатів від імені Спілки археологів.

На думку авторів запиту, зміни в законах суперечать Конституції та ратифікованим ВР міжнародним угодам і поставили українських археологів "на межу виживання".

"Де-факто, обидва закони були зведені до декларації, оскільки всі норми, що регламентували археологічну експертизу, заборону землевідводу та облік земель історико-культурного призначення, були скасовані", - стверджується у запиті.

За словами археологів, відтепер усі функції з землевідведення передані Держкомзему та архітектурним комісіям, які навіть не переймаються тим, що в реєстрі не визначені межі археологічних пам’яток національного та місцевого значення.

"В результаті сам Держкомзем спільно з Міністерством юстиції з початку року займається ... діяльністю зі скасування тих положень законодавства, які ще заважають йому безконтрольно розпоряджатися археологічною спадщиною України", - заявляють археологи.

Науковці стверджують, що тепер при землевідводах і міському будівництві "ніхто не буде зважати на те, що новий власник або будівельник буде нищити культурну спадщину всього українського народу".

Спілка археологів також підкреслює, що нова редакція законів призвела до того, що діяльність охоронних археологічних служб України зупинилася - внаслідок чого десятки спеціалістів-археологів залишилися без роботи, а державний бюджет утратив відповідні надходження.

"Навіть у радянські часи вартість археологічного обстеження вносилася в усі проекти забудови, археологи виявляли сотні нових пам’яток, проводили фіксацію старих, поповнювали колекції музеїв, - зазначається у запиті. - Охоронні археологічні служби України працювали 15 років, а тепер вони поза законом".

Науковці стурбовані, що "жодне з міністерств не втрутилось, коли більшість ВР приймали антиконституційне, антиєвропейське, "безкультурне" рішення". Президент Віктор Янукович теж не відреагував, хоча попередньо заявляв, що візьме це питання під контроль.

Копію запиту надіслано голові Конституційного суду, прем'єр-міністру, міністрам культури і юстиції, а також усім членам профільних комітетів ВР.

Дивіться також:

Що буде з археологією після правок до законів

З проекту Генплану Києва вилучено більшість археологічних пам'яток

У Луганську знищили курган, якому 5 тисяч років

Забудовників, які знищили археологічний шар на Подолі, оштрафували на 2,3 млн

2010: Янукович заплутався у слові "Археологія". ВІДЕО

Украдений тризуб або Як припинити нищення пам'яток

Інші матеріали за темою "Археологія"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.