Спецпроект

АНОНС. Презентація книжки "Від "Волинської різанини" до акції "Вісла"

У Києві та Львові відбудуться презентації українського перекладу однієї з найвідоміших книжок, що присвячена польсько-українському конфлікту 1940-х років

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера"  запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції  "Вісла"".

Про книжку:

Десятки тисяч убитих цивільних українців і поляків, у тому числі жінок, дітей, немічних, сотні спалених сіл і хуторів, понад півтора мільйони переселенців, які мусили назавжди попрощатися зі своєю малою вітчизною та покинути свої будинки й увесь життєвий доробок, – такий трагічний баланс цивілізаційної катастрофи на польсько-українському прикордонні в роки II Світової війни та одразу після неї.

Хронологічні межі нещадного зіткнення двох націоналізмів, українського та польського, позначені етнічною чисткою поляків Волині ("антипольською акцією"), що сягнула піку в 1943 р., і операцією "Вісла", тобто "остаточним вирішенням українського питання" на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.

Про причини, перебіг і наслідки цього конфлікту – найбільш дискусійної теми української та польської історіографії й найболючішої проблеми сучасних взаємин двох народів-сусідів, йдеться в пропонованій українському читачеві книзі польського історика, професора, габілітованого доктора Ґжеґожа Мотики.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото Zaxid.net

Автор, який багато років працює в дослідних і просвітних структурах Інституту Національної Пам’яті та Інституті політичних досліджень Польської АН, є провідним фахівцем у цій галузі україністики, а його численні наукові розвідки користуються визнанням у середовищі польських і українських дослідників, водночас породжуючи своєю об’єктивністю та глибиною неприязнь у тих, хто по обидва боки кордону прагне маніпулювати історичним минулим задля досягнення політичних цілей.

Про автора:

Ґжеґож Мотика, польський історик, один з найкращих знавців польсько-української історії. Професор вІнституту політичних досліджень Польської академії наук. Викладач Ягелонського університету, член Ради польського Інституту національної пам"яті. Автор книжок присвячених польсько-української історії, м.ін. "Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945–1947", "Antypolska Akcja OUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje ", "Ukraińska partyzantka 1942–1960"," Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945–1989".

Зустрічі із автором, проф. Ґжеґожем Мотикою відбудуться:

у  Києві - понеділок,  27 травня, о 18:00, книгарня "Є", вул. Лисенка 3. За участі автора післямови проф. Ігоря Іллюшина, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - проф. Оля Гнатюк

у Львові - середа, 29 травня, о 18:00, книгарня "Є", пр. Свободи 7. За участі  проф. Леоніда Зашкільняка, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - політолог, культуролог Тарас Возняк

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.