Спецпроект

У Софії Київській відкривається грандіозна виставка про Київську Русь

Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставковий проект "Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха".

Виставка такого масштабу відбувається у заповіднику вперше, повідомляють організатори.

Експозиція репрезентує матеріали з колекцій Археологічного музею, Центру археології Києва та наукових фондів Інституту археології НАН України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, музейних фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Мета проекту – популяризація унікальних історико-культурних пам’яток України доби Київської Русі. Виставка розповідає про визначних князів, зокрема, про таку легендарну постать, як Володимир Мономах, знакові історичні події, суспільство в цілому, розкриває особливості культурного розвитку держави показом пам’яток писемності, мистецтва, архітектури, побуту.

В експозиції відвідувачі побачать зброю XI-XIII ст., першу грошову одиницю Давньої Русі – гривню, що була в обігу протягом IX-XI ст., археологічні знахідки з розкопок Десятинної церкви – першого мурованого храму Києва. Також представлено унікальні старожитності Київської Русі: церковні речі, літургійний посуд, хрести-мощевики, натільні хрестики та ін.

Значною частиною експозиції є колекція копій монументального живопису (мозаїки, фрески) давньоруських храмів з фондів Національного заповідника "Софія Київська", які створювалися протягом тривалого періоду, починаючи з XIX ст.

Цікавим є зал з пам’ятками матеріальної культури Київської Русі, що відображують побут та ремесла. Це дерев’яний та керамічний посуд, предмети торгівлі, вироби давньоруських ювелірів, зокрема, жіночі прикраси. Окремий комплекс знахідок дозволяє уявити різноманітні ігри, в які грали дорослі і діти.

Доповнюють експозицію сучасні реконструкції повсякденного одягу та військового обладунку з колекції ТОВ "Парк Київська Русь" та приватної збірки колекціонера Руслана Анисенка.

До уваги глядачів представлено близько 700 експонатів у шести виставкових залах памятки архітектури XVIIІ ст. "Хлібня".

Також, спеціально до Міжнародного дня музеїв та урочистого відкриття виставки "Київська Русь" на території Заповідника будуть висаджені білі троянди, сорт "Anne de Kiev", що був виведений у Франції та отримав назву на честь Анни Ярославни, королеви Франції, дочки Ярослава Мудрого.

Виставка експонуватиметься з 20 травня до 1 липня 2013 року у виставкових залах пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. "Хлібня" Національного заповідника  "Софія Київська" за адресою: вул. Володимирська, 24.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.