В Могилянці говоритимуть про Норильське повстання

B Могилянці відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що безповоротно змінила історію СРСР, змусивши владу відмовитися від репресій і зробити крок у бік "відлиги".

У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську, повідомляє "День".

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. 

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…".

Час і місце: 21 травня 2013 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9, 3 пов.).

"До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, - розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. -  Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим."

Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.

Свою участь у громадських слуханнях уже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, Мустафа Джемільов, головний редактор газети "День" Лариса Івшина, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (РФ), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, Володимир Василенко, Оксана Пахльовська, історик Володимир В’ятрович, письменниця Оксана Забужко.

Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії – немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні

У рамках заходу відбудеться показ уривків із фільму "Загадка Норильського повстання" режисера, Лауреата Шевченківської премії Михайла Ткачука, який вже протягом багатьох років досліджує Норильське повстання, а також обговорення теми протистояння "Людина-Тоталітаризм" за участі згаданих громадських діячів та інтелектуалів.

Окрім того, в КМЦ Києво-Могилянської академії буде представлена фотовиставка, присвячена Норильському Горлагу".

Окрім громадських слухань 21 травня в Києво-Могилянській академії, у рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання заплановані такі заходи:

  1. 14 травня 2013 р. – зустріч у Прикарпатському університеті (м. Івано-Франківськ) з відомим учасником Норильського повстання Євгеном Грицяком та автором і режисером документальної стрічки "Загадка Норильського повстання" Михайлом Ткачуком.
  2. 25 травня 2013 р. - Вшанування "Норильських Витязів" у приміщенні Литовського Сейму (Вільнюс, Литва), за участі зокрема литовських представників Норильського повстання та делегації з України в складі кілької учасників Норильського повстання та режисера Михайла Ткачука.
  3. На найближчі місяці запланована також низка подій в рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання у Львові, Луцьку, Харкові, Дніпропетровську та Острозі.

Дивіться також: "Як українці перемогли сталінізм. Історія норильського повстання"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.