Москвичі думають, що Куликовська битва - це Друга світова. ВІДЕО

З нагоди Дня Перемоги російський телеканал "Дождь" зробив експеримент - провів опитування на вулицях Москви на тему історії Другої світової війни. Результати викликали скандал.

Питання перехожим ставили каверзні та з відвертим сарказмом, пише "Газета.ua".

Так, ведучий на повному серйозі запитував яка битва у Другій світовій стала вирішальною - Куликовська чи бій на Чудському озері, коли німці втопилися у важких обладунках під льодом.

Також журналіст запитував, хто зробив у розгром нацистів більший внесок - Жуков чи Барклай де Толлі, а також чи справедливо, що Австралія за результатами Другої світової війни належить Угорщині. Багато людей вагалися або уникали відповіді.

Відео вже викликало резонанс у мережі.

Користувачі поділилися на тих, хто з жахом обурюєтья неосвіченості росіян і тих, хто звинуватив канал "Дождь" у фальсифікації - мовляв усі правильні відповіді були просто вирізані при монтажі.

Дивіться також:

"Русское единство": Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО

12% британської молоді впевнені, що Ватерлоо - це Перша світова війна

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Інші матеріали за темою "День Перемоги"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.