У Києві відбудеться фестиваль культури першої Речі Посполитої. ФОТО

У Києві відбудеться фестиваль польської культури "Гей, соколи!".

Про це ІП повідомили в Польській туристичній організації.

У рамках фестивалю буде відкрито "польову Польську амбасаду" Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств.

Найвідоміші в Польщі фольклорні колективи "Кракус" (Krakus), "Істебна" (Istebna), Свєнтокшиські чарівниці (відьми) упродовж двох днів співатимуть та вчитимуть охочих традиційним польським танцям.

 

Україну представлятимуть фольклорні гурти "Роксоланія", "Рожаниця", "Добривечір" та "Вулиця", а також кінний каскадерський підрозділ козаків селища "Мамаєва Слобода" під орудою наказного отамана Олега Юрчишина.

Козаки продемонструють феєричну кінно-каскадерську джигітовку із презентацією бойових стягів, зброї та гонору Польщі й України.

Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Для гостей на майдані також готуватиметься страви обох народів - від бігуса до куліша. Охочі зможуть дізнатися більше про шляхетський етикет Польщі з дегустацією старопанських і козацьких напоїв.

 

Також козаки "Мамаєвої Слободи" проводитимуть майстер-класи із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука, метання бойової сокири та списа.

Бажаючі спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, а також на возі, поборотись із козацьким богатирем, а також узяти особисту участь у інших козацьких розвагах.

Пісня "Гей, соколи!" ("На зеленій Україні") авторства уродженця Київщини, українсько-польського композитора Тимка Падури (1801-1871), від якої узяв свою назву фестиваль

Організаторами Великого фестивалю польської культури "Гей, соколи!" є Polska Organizacja Turystyczna  та козацьке селище "Мамаєва Слобода".

Час і місце заходу: 1 червня 2013 року о 12:00. Київ, вул. Донця, 2, козацьке селище "Мамаєва слобода". Фестиваль триватиме два дні, 1 та 2 червня.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фестивалі"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.