На Вінничині сплюндровано єврейське кладовище

У селі Джурин (Шаргородський район Вінницької області) троє місцевих молодиків заради розваги розбили 66 могил на старому єврейському кладовищі.

Про це повідомляє "Обком" із посиланням на відділ зв'язків з громадськістю УМВС у Вінницькій області.

Про подію міліції повідомили представники місцевої єврейської громади. Правоохоронці зафіксували повалення і розбиті пам'ятники і взялися за пошуки вандалів.

За деякий час міліціонери встановили винуватців погрому на цвинтарі. Під підозру потрапили троє місцевих жителів, найстаршому з яких 18 років, двоє інших - 14-річні восьмикласники. Вони зізналися, що проходячи через кладовище, вирішили випробувати на міцність могильні плити.

Слідчим відділом міліції розпочато кримінальне провадження за ст.297 КК України (наруга над могилою). За такий злочин передбачено покарання від штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі строком на 3 роки.

Як відомо, у червні 2012 року в Рівному кілька місцевих молодиків, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сплюндрували меморіал жертвам Голокосту.

У червні 2011 року на Хмельниччині місцеві школярі організували прибирання закинутого єврейського кладовища.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.