Спецпроект

У Ялті відзначають 400-річчя дому Романових. ФОТО

У Лівадійському палаці-музеї, колишній резиденції останнього російського імператора Миколи II, відбулося відкриття виставки "Династія Романових в історії Криму".

Про це повідомляє прес-центр Ялти.

На виставці представлені репродукції, графічні та живописні роботи, книги, документи, елементи одягу, домашнього начиння із запасників шести кримських музеїв і Лівадійського палацу. З експонатів відзначають генеалогічне древо Романових, датоване XIX століттям, і копія указу Катерини II про приєднання Криму до Росії турецькою мовою.

Як зазначила ініціатор і головний організатор виставки хранителька Лівадійського палацу-музею Людмила Тихонова, всього експонується понад 200 робіт, кожна з яких по-своєму унікальна.

Директор Лівадійського палацу-музею Лариса Декушева подякувала керівництву кримських музеїв за допомогу в організації експозиції і уточнила, що виставка працюватиме до 31 жовтня.

Лівадійський музей

У рамках святкування 400-річчя Будинку Романових журналістам презентували новий ексклюзивний екскурсійний маршрут "Подорож царським ліфтом".

Як розповіла завідувачка науково-методичним відділом Лівадійського палацу-музею Валентина Шведова, ліфт був встановлений в 1911 році ялтинським архітектором Миколою Красновим і був проведений німецькою фірмою. Це один перших ліфтів у Криму. Вантажопідйомність ліфта 290 кілограмів, і вміщає він 2-3 людини, тому перевезення він здійснюватиме за попереднім замовленням туристичних фірм, а сам маршрут стане вечірнім.

"На початку екскурсії туристи отримають невелику історичну довідку про палац, а потім піднімуться на ліфті на дах палацу, де матимуть можливість помилуватися в телескоп на краси Ялти, після чого їм розкажуть про створення і розвиток нашого міста", - розповіла Шведова.

 

Реставратори залишили ліфт у первозданному вигляді, зберігши кнопки виклику і дерев'яну обшивку. До відкриття цього маршруту в Лівадійському палаці готувалися більше трьох років. Головною заковикою були технічні моменти. Офіційно новий маршрут буде відкритий з 1 травня.

Крім того в рамках святкових заходів у Лівадійському палаці-музеї було організовано театралізовану виставу "Романови в особах". А 24 та 25 квітня КРУ "Лівадійський палац-музей" спільно з КРУ "Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник" проведуть міжнародну наукову конференцію "Романови і Крим". 

На розгляд науковців-учасників конференції запропоновані наступні теми: історія династії Романових; святкування 300-річчя Російського імператорського дому в 1913 році; палаци і маєтки царської сім'ї; сім'ї російських імператорів та їх перебування в Криму; вплив царської сім'ї на розвиток Таврійської губернії; історія Лівадійського маєтку; історія, архітектура, краєзнавство і культура Криму; нащадки Романових за кордоном тощо.

 

25 квітня в Масандрівському палаці-музеї відбудеться презентація виставки "Дім Романових в гравюрах і літографіях XVII-XIX ст.".

Як відомо, у 2012 році на заводі шампанських вин у селищі Новий Світ (Судакська міськрада) відкрили пам'ятник імператору Миколі ІІ і князю Леву Голіцину.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.