Спецпроект

Розпочалося висування кандидатів на премію кращому музейникові

Розпочалося висунення кандидатів на здобуття премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України". Нею відзначатимуть професіоналів музейної галузі, які допомогли розвиткові музейної справи в Україні.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на оргкомітет премії.

Премія вшановує пам’ять видатної особистості – музейного подвижника, Героя України, мистецтвознавця, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Премією будуть відзначатися співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Засновники премії – Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв, благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Особа або колектив, які висувають кандидата на здобуття премії, у рамках одного сезону премії мають право висувати не більше одного кандидата.

Період діяльності номінанта для здобуття премії значення не має.

Кандидата на здобуття премії може бути висунуто на здобуття премії необмежену кількість разів.

При висуванні на здобуття премії необхідно надати такі матеріали:

- лист щодо висування, що містить відомості про особу чи організацію, яка висуває кандидата на здобуття премії, контактні телефони, повну адресу того, хто висуває;
- розгорнуте CV кандидата із докладним описом його фахових здобутків;
- письмову згоду кандидата на висунення на здобуття премії.

Весь пакет документів надсилається до 3 липня 2013 р на електронну пошту premiya_bv@ukr.net

або за адресою:

    01010, м. Київ

    вул. Лаврська, 10

    Комітет Премії імені Бориса Возницького.

Кандидати будуть повідомлені про зарахування для участі у конкурсі одразу після надходження документів.

Визначення лауреатів премії буде здійснювати експертна рада у складі:

    Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;
    Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;
    Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";
    Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;
    Федорук Олекса́ндр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;
    Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;
    Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.