АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Папу-галичанина, Міхновського та Донцова

У вівторок, 2 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує увазі глядачів дві теми, напряму пов’язані з історією України.

Перша частина присвячена людині, про яку мільйони людей у цілому світі (і в Україні, ясна річ) згадують з неймовірною теплотою і шаною, хоча вона пішла з життя 8 років тому.

Кароль Войтила: ким він був до того, як став Папою Римським?

Мова йде про уродженця Галичини (західної її частини) Кароля Войтилу, якого світ здебільшого пам’ятатиме як Папу Римського Івана Павла II. І, власне, 2 квітня виповнюється вісім років, як пішов у вічність 264-ий Понтифік.

"Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам згадати внесок Івана Павла II у розвал комуністичної системи на зламі 80-их і 90-их років, що, зрештою, призвело до розпаду Радянського Союзу.

Само собою, програма згадає про незабутній час перебування Папи в Україні у червні 2001-го року.

У другій частині програми йтиметься про двох визначних ідеологів українського націоналізму – Миколу Міхновського та Дмитра Донцова.

З поміж іншого, "Історична Правда" запропонує нетиповий погляд на "львівський період" життя і діяльності Донцова. Для багатьох буде одкровенням, що попри наукову працю, він в опінії багатьох сучасників був "світським левом" і мав чимало романтичних пригод.

"Ми припускаємо, що певні теми і підходи нашої програми будуть полемічними і сприйматимуться неоднозначно. Але це нормально, бо ми існуємо у достатньо вільному суспільстві, щоб приймати існування інших точок зору. Якщо ми будемо помилятись, ми будемо виправляти і свої слова, і свої оцінки. Ми не знаємо історичної правди. Взагалі не факт, що історична правда як поняття і філософська категорія існує. Але, тим не менше, ми будемо її шукати", – вважає ведучий і керівник проекту, історик за фахом Вахтанг Кіпіані.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.