АНОНС: лекція "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею"

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національний художній музей України запрошують на зустріч з Дмітрієм Озєрковим, керівником відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратором проекту "Ермітаж 20/21".

Зустріч відбудеться 3 квітня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України

Адреса музею: вул. Грушевського, 6

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Дмітрія Озєркова на тему "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею. Досвід Ермітажу"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Виявляється, експозиція сучасного мистецтва в Ермітажі не завершилася Матіссом... У стінах музею з'явилося сучасне мистецтво в прямому сенсі цього слова.

Як сталося, що провідний світовий заповідник класичного мистецтва – Ермітаж – став територією для демонстрації творів сучасних митців та проведення резонансних арт-проектів? Як глядачі реагують на такі зміни і яким чином будується діалог з ними? Як формується постійна експозиція сучасного мистецтва?

Про ці та інші революційні зміни у житті Ермітажу, а також про скандали, братів Чепменів та Маніфесту – розмова з безпосереднім інспіратором та втілювачем трансформацій Дмітрієм Озєрковим.

Дмітрій Озєрков – керівник відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратор проекту Ермітаж 20/21

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України"

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Проводить акредитацію Анна Небеська, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи НХМУ

Координатор від НХМУ – Марина Скирда, заступник генерального директора НХМУ з науково-просвітницької роботи

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Музей - інструмент примирення суспільства". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.