Янукович закликав берегти пам'ять про в'язнів нацистських концтаборів

Обов'язок українців - зберегти пам'ять про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах і допомагати тим, хто вижив.

Про це президент Віктор Янукович заявив з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів фашистських таборів.

"Сьогодні ми з болем у серці згадуємо тих, хто навіки залишився за колючим дротом гітлерівських концтаборів, низько вклоняємося перед мужніми людьми, які наперекір усім смертям зуміли вистояти у фашистському полоні", - зазначив голова держави.

За словами Януковича, історія жертв нацистських переслідувань - це жахи війни, страждання на чужині, боротьба в лавах антифашистського опору.

"Незважаючи на тяжкі випробування, ці сильні духом люди гідно пройшли свій тернистий шлях, зробили вагомий внесок у відбудову зруйнованої країни", - підкреслив президент.

Читайте також: "Дорога в Освенцим"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.