У Лондоні знайшли чудово збережену ділянку Лондиніуму

Найбільше археологічне відкриття, пов'язане з давньоримським періодом, зроблено в лондонському Сіті - вчені виявили там близько десяти тисяч предметів, назвавши знахідку "Північними Помпеями".

Про це повідомляє Colta.

Об'єкт отримав цю назву через те, що завдяки високій вологості ґрунту в ньому чудово збереглися атефакти, виготовлені з органічного матеріалу.

Археологи вважають, що аналіз знахідок може відсунути в минуле дату заснування Лондона, якою зараз вважається 47 рік н.е.

Честь відкриття належить фахівцям із Музею Лондона, які проводили розкопки на місці будівництва нової європейської штаб-квартири новинної агенції Bloomberg.

Знахідки стосуються періоду з 40 року до V століття н.е. З'ясувалося, що 12-метровий культурний шар приховував залишки дерев'яних будинків, дерев'яних парканів, систему дренажних каналів.

Серед артефактів - 250 предметів взуття, а також шматок шкіри з аплікацією у вигляді гладіатора, яка, можливо, була частиною декору колісниці. Знайдено також фрагменти одягу, дерев'яні двері, амулети, один з яких - бурштиновий, у вигляді шолома - можливо, належав гладіаторові.

Крім того, виявлено більше ста фрагментів табличок із текстами, в тому числі любовні послання. Тепер вчені сподіваються прочитати імена мешканців стародавнього Лондона. На місці розкопок знаходився храм бога Мітри.

Знахідки передбачається виставити у відкритому для широкої публіки музейному приміщенні в майбутній будівлі агенції Bloomberg.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.