В Австралії відкрили виставку про УПА

3 березня у Сіднеї (Австралія) в Українському домі молоді презентували фотовиставку Центру досліджень визвольного руху "УПА. Історія нескорених".

Захід приурочили до роковин загибелі генерала-хорунжого Української повстанської армії Романа Шухевича, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Організувала виставку Спілка української молоді в Австралії. На відкритті були присутні колишні вояки УПА, які зараз проживають в Сіднеї, — Дмитро Грицько та Володимир Костка. Вони поділилися з присутніми своїми спогадами про участь у визвольному русі.  

На виставці представлені близько півтисячі фото, документи з радянських та німецьких джерел, внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Відвідувачі побачили такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у підземній криївці (бункері) на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

"Місцевим українцям важливо буде дізнатися історію УПА, - зазначив один із авторів виставки, історик Володимир В'ятрович. - Пізнавальною виставка буде і для інших австралійців, адже їхня країна цікавиться трагічним і героїчним минулим України, це одна з тих країн, які визнали Голодомор геноцидом".

 

Виставка демонструватиметься у Сіднеї до 10 березня, а потім вирушить в інші міста Австралії.

Документальна фотовиставка "УПА. Історія нескорених" розроблена Центром досліджень визвольного руху на базі архівних документів. Окрім України, виставка вже експонувалася в понад 20 містах Сполучених Штатів Америки, у Канаді, Прибалтиці, Великій Британії, Японії та Греції.

Крім виставки, ЦДВР видав однойменну ілюстровану історію УПА та навчально–демонстраційний посібник для середніх шкіл.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.