Спецпроект

З Прип'яті зроблять віртуальний музей

Прип'ять хочуть зберегти у віртуальному просторі. Про це Історичній Правді заявив президент МГО "Центр Прип'ять" Олександр Сирота.

"Найімовірніше, Прип'ять зруйнується, як це не сумно. Ми хочемо зберегти Прип'ять хоча б у віртуальному просторі, тому зараз розробляємо своєрідний віртуальний музей", - сказав він.

 

За словами Сироти, всі наміри, які поки озвучувалися, це знесення міста.

12 лютого 2013 року на Чорнобильській атомній електростанції сталося часткове руйнування стінових панелей і частини легкої покрівлі машинного залу енергоблоку №4 Чорнобильської атомної електростанції над приміщеннями, які не обслуговуються. У зв'язку з цим будівництво об'єкту "Укриття" було призупинено.

Згідно з висновками комісій, які розслідували причини обвалу на ЧАЕС, інцидент "не створив небезпеки для здоров'я і життя, не створив небезпеки для навколишнього середовища, не призвів до зупинки роботи виробництва і аварією не вважається".

Як виглядає віртуальний музей міста Прип'ять, дивіться у розділі "Відео"

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.