Спецпроект

Віденська Кунсткамера відкрилась після багаторічної реконструкції

Знаменита віденська Кунсткамера, що включає в себе колекцію рідкісних ювелірних виробів та творів декоративно-прикладного мистецтва, яку Габсбурги збирали впродовж XV-XVIII ст., відкрилась в Музеї історії мистецтв після 11 років реконструкції.

Про це пишуть "Ведомости".

"Я досить багато подорожувала і бувала в різних музеях, і я висловлюся в найвищому ступені: це найкраща експозиція, яку я бачила у всьому світі. Для мене це святковий день, а для всіх нас - історичний момент: Кунсткамера знову відкрита!"- Сказала на прес-конференції напередодні відкриття міністр освіти, мистецтва і культури Австрії Клаудія Шмід.

Габсбурги почали збирати рідкості в своїх замках, починаючи з пізнього Середньовіччя. У XIX ст. імператор Франц-Йосиф перерозподілив ці колекції між створеними ним публічними музеями, і Кунсткамера була вперше виставлена ​​в складі Музею історії мистецтв у 1891 р. Однак у 2002 р. експозиція була закрита як не відповідна сучасним міжнародним нормам консервації об'єктів, безпеки зберігання та правилам експонування. У 2010 р. уряд Австрії виділив гроші, і почалася робота по реконструкції 20 залів і створення нової експозиції, для роботи над якою були залучені найкращі архітектори, дизайнери та майстри музейної справи - з Австрії, Німеччини та інших країн.

Сьогодні понад 2000 об'єктів виставлені у відреставрованих залах площею близько 2700 кв. м в лівому крилі Музею історії мистецтв, занурені в приглушене світло, таємничо мерехтячи золотом, емалями і дорогоцінними каменями і відбиваючись у скляних стінках вітрин, які забезпечені найсучаснішими фільтрами та умовами клімату схоронності. Реконструкція обійшлася в 18,6 млн євро, з яких близько 15 млн були виділені урядом, а 3500000 музей зібрав завдяки меценатам, повідомили на прес-конференції керівники музею.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.