Спецпроект

У Польщі створено парламентську групу щодо "східних кресів"

У польському Сеймі створено парламентську групу "у справах Кресів, кресов'яків і спадщини Східних Земель давньої Речі Посполитої". Одна з причини - "сліди польськості зникають через організовану діяльність спадкоємців бандерівщини й українських націоналістів".

Про створення групи повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати парламенту Республіки Польща).

Креси - "окраїна, пограниччя" - польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які у 1919-1939 рр. входили до складу міжвоєнної польської держави (Другої Речі Посполитої).

Остаточне оформлення групи заплановане на квітень, коли в ньому зможуть узяти участь представники усіх депутатських об'єднань. "Чи буде покінчено з 70-річною змовою мовчання про Креси, буде зрозуміло найближчим часом", - зазначає сайт Kresy.pl.

За повідомленням сайту, участь в установчому засіданні групи взяли представники таких "кресових середовищ" [назви дані за назвами воєводств міжвоєнної Польщі] - віленського (Литва), новогрудського (Білорусь), білостоцького (Білорусь і Польща), поліського (Білорусь і Україна), волинського, львівського, тернопільського і станіславського (івано-франківського).

"Окраїни" міжвоєнної Речі Посполитої - це "мультикультурний, мультиетнічний і мультирелігійний плавильний котел тогочасної Європи", - наголошує сайт.

На засіданні зазначалося, що Сейму було б дуже недоречно засуджувати операцію з депортації українського населення "Вісла" в рік, коли відбуваються "заходи з вшанування пам'яті геноциду, влаштованого ОУН-УПА на Окраїнах".

Обговорювалися плани заходів "до 70-річчя геноциду [Волинської трагедії - ІП]" за участю ветеранів Армії Крайової і націоналістичного польського підпілля на Волині. Обговорювався хід збирання підписів з проголошення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків.

Було зазначено, що важливою складовою роботи групи є захист спадщини східних земель колишньої Речі Посполитої, оскільки "нереставровані сліди польськості зникають через уплив часу, брак свідомості місцевих спільнот або зумисне організовану діяльність налаштованих вороже до Польщі спадкоємців бандерівщини і українських націоналістів".

"Мала батьківщина третини населення колишньої Польщі не може піти в забуття", - наголошує Kresy.pl.

Видання "кресов'яків" підкреслює, що досі парламентські дебати про долю колишніх "окраїн" велися на вкрай низькому рівні або взагалі не велися, і тепер "можна нарешті сміливо стверджувати, що Креси і кресов'яки знайшли своє постійне місце в Сеймі".

Як відомо, у січні цього року організації кресов'яків висловили протест проти засудження операції з депортації українського населення "Вісла".

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним у 2007 році на замовлення тижневика Wprost, 52% (в тому числі 51% молодших за 29 років) громадян Польщі вважали "східні окраїни" з Вільнюсом і Львовом польськими землями.

Читайте на ІП інші матеріали, пов'язані з "кресовим рухом" у Польщі

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.