СТВОРЮЮТЬ ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ АМОСОВА. фото, відео

В рамках року Миколи Амосова, оголошеного ООН, група ентузіастів збирає документальні свідчення про великого українського лікаря. Шукають його колишніх пацієнтів, колег, речі, пов'язані з легендарним хірургом. Хочуть зробити фільм і музей.

Про це повідомив кореспондент "Історичної Правди".

Ініціативна група, до якої увійшли молоді кінематографісти, Асоціація кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, а також родина Миколи Амосова, збирає як матеріальні предмети, які стосуються життя лікаря, так і нематеріальні свідчення.

Частину зібраних матеріалів використають для зйомок повнометражного документального фільму "Амосов: століття". Після цього весь масив зібраних даних буде відображено на сайті , який стане своєрідним меморіалом Миколи Амосова.

Микола Амосов

“Нас цікавлять спогади пацієнтів, яких оперував Микола Михайлович, його учнів, лікарів-сучасників, студентів, які слухали його надзвичайно популярні лекції, і просто тих людей, для яких він став взірцем, - зазначила професор-кардіолог Катерина Амосова (донька хірурга). - Ми просимо таких людей відгукнутися, розповісти нам свої життєві історії, надіслати фото”.

Контакти ініціативної групи наведені наприкінці цього тексту.

 Якщо ви знаєте людей, які лікувалися у клініці Амосова, покажіть їм цю новину. Країна має знати своїх героїв

Микола Амосов (1913-2002) - український лікар, академік НАН, учений в області медицини, кібернетики, біокібернетики. Засновник кардіохірургії в Україні, інженер, дослідник, винахідник, громадський діяч. Уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана серця.

У 2008 році Микола Амосов був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки в проекті "Великі українці".

У грудні цього року відзначатиметься 100-річчя від дня народження Амосова. У зв'язку з цим ЮНЕСКО oголосила 2013-ий роком Амосова

Створені Амосовим в 1955 році у Києві клініка та інститут серцево-судинної хірургії врятували життя близько 95 000 осіб.

Шість тисяч найбільш складних операцій Амосов провів особисто. Під час Другої світової війни хірург прооперував іще близько чотирьох тисяч поранених.

50 років тому Амосов прооперував 16-річного Олександра Гончаренка, у якого була потрійна вада серця. Зараз колишньому пацієнту - 66. Сюжет про Гончаренка плюс кінохроніка часів УРСР

Автори планованого фільму "Амосов: століття" планують показати Амосова не тільки як видатного кардіохірурга, науковця, винахідника та філософа.

"Ми хочемо на прикладі його життя та досягнень продемонструвати той моральний внутрішній закон, який веде людину через її долю, - зазначив режисер і сценарист фільму "Амосов: століття" Сергій Лисенко. - Як людина залишає слід на трьох рівнях - подія, час, вічність”.

 Амосов за роботою (із онучкою Ганною)

За словами режисера, зйомки фільму фінансують своїми особистими коштами представники Асоціації кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, родина Миколи Амосова, студія “Генератор”, що знімає фільм, та небайдужі люди, які переказують кошти на створений для цього рахунок.

Наразі бюджет фільму наповнений на 75%, збір коштів триває. Зйомки розпочнуться у квітні, стрічку буде презентовано до 6 грудня - дати народження Миколи Амосова.

В Україні немає музею людини, який став першим за популярністю неполітиком у проекті "Великі Українці". Є стенд у Національному музеї медицини. А створений Амосовим перший в СРСР апарат штучного кровообігу чомусь досі не можуть знайти у фондах Музею історії Києва

Контактувати з ініціативною групою можна за електронною адресою amosov.stoletie@gmail.com, за телефоном 067 238 53 24 або через фейсбук-сторінку проекту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.