АНОНС: російський історик розповість про Мазепу

Російський історик Татьяна Таїрова-Яковлєва розповість у Києві про свою книжку "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія зради" (видавництво "Кліо").

Про це повідомляє книгарня "Є".

Дослідження відомого російського історика дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності Івана Мазепи: був він зрадником чи ні.

Використовуючи матеріали російських та українських архівів, автор розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

Татьяна Таірова-Яковлєва – російський історик, професор Санкт-Петербурзького державного університету. Спеціаліст з історії України нового часу, один із найавторитетніших дослідників Гетьманщини.

Захід відбудеться за участю професора Віталія Щербака. 

Час і місце: 21 березня, 17:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Вхід вільний.

Дивіться також:

"Иван Мазепа и Российская империя. История ‘'предательства''. РЕЦЕНЗІЯ

Ананфема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави?

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто". ІНТЕРВ'Ю

Всі матеріали ІП за темою "Мазепа"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.