Спецпроект

У День театру одеситам безкоштовно покажуть музей Оперного

27 березня, в Міжнародний день театру, відбудуться три безкоштовні екскурсії по музею і будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету.

Про це пише "Таймер".

Як повідомляє прес-служба театру, початок відвідувань в 12:00, 14:00 і 16:00. Групи до 20 осіб будуть формуватися біля центрального входу.

Крім того, в цей день даватимуть дві вистави. О 16:00 на малій сцені "Бельєтаж" розпочнеться концерт "Перлини бароко", в якому прозвучить оперна та балетна музика XVIII століття, зокрема твори Жана-Батіста Люллі, Жана-Філіпа Рамо і Георга Фрідріха Генделя. Автор програми і диригент - Оксана Линів. Вартість квитків - 40 гривень. Кількість глядацьких місць - 70.

А о 18:30 у великому залі театру почнеться вистава "Геній і злодійство" (перше відділення - концерт з творів Вольфганга Амадея Моцарта і Антоніо Сальєрі, друге - опера Миколи Римського-Корсакова "Моцарт і Сальєрі").

На цю виставу виділяється 300 місць для пільгових категорій громадян: пенсіонерів, інвалідів І та ІІ груп, студентів вузів, учнів середніх спеціалізованих навчальних закладів, військовослужбовців строкової служби, ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій.

Отримати запрошення на виставу "Геній і злодійство" можна 23-27 березня, з 14:00 до 16:00 у віконці головного адміністратора в касовому залі театру. При собі необхідно мати документ, що підтверджує право на пільги. Документи потрібно буде пред'явити також при вході в театр в день спектаклю.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.