Спецпроект

ПОЛЯКИ ОБГОВОРИЛИ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ БЕЗ УКРАЇНЦІВ

У Любліні (Польща) 6 лютого відбулася науково-популярна конференція "Волинь–1943. Початок", присвячена польсько-українському конфліктові часів Другої світової війни.

Про це повідомляє Польське радіо.

Конференцію організатори з Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) присвятили даті, коли, як стверджує польський професосор Ґжеґож Мотика, на початку лютого 1943 року сотня УПА Григорія Перегіняка знищила польську колонію Паросля-Перша на Сарненщині, що, на думку дослідника, дало початок масовому винищенню польського населення Волині.

Конференція скликана з метою "представлення точки зору польської історіографії на це питання в опозиції до української історіографії", – підкреслив представник ІНП Маріуш Зайончковський.

Саме тому дослідників з України не запрошено. "Дійшло б до занедбання точок зору, не було б жодної дискусії, почалася б суперечка", – додав Зайончковський.

Нагадаємо, що ряд українських істориків, серед них доктор історичних наук Іван Патриляк поставили під сумнів те, що сотня Перегіняка після акції на райцентр Володимирець намагалася би продовжити активні дії, натомість, твердять історики, партизани відійшли до поліських боліт.

Версію про причетність сотні Перегіняка до знищення села Парослі заперечує також Степан Бакунець - останній живий вояк цього військового формування.

На думку більшості учасників конференції, пише Польське радіо, "у роботах українських істориків, серед яких найчастіше згадувався Володимир В’ятрович, заперечується чимало фактів Волинської трагедії, зокрема питання оцінки тамтешніх подій як "геноциду польського народу".

Представниця співорганізатора конференції, найбільш ліберального осередка Любліна Brama Grodzka – Teatr NN Александра Зінчук наголошує: "Головним організатором є ІНП, передусім програма є з їхнього боку".

Александра Зінчук вказує на свій проект: "Поєднання через важку пам’ять", у рамках якого польські й українські студенти разом збирали свідчення очевидців і разом вчилися розуміти важке минуле

Як відомо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.