Спецпроект

"ТЕРОРУ НЕ ЦУРАЛИСЯ Й ПОЛЯКИ" - ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ

Екс-президент Польщі Александр Квасневський вважає, що полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького діалогу, коли обидві сторони мають різні інтерпретації тих самих фактів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Екс-президент Польщі з розумінням ставиться до того, як українці оцінюють своє історичне минуле. Він cказав, що "віссю польсько-українських відносин не можуть бути трагічні сторінки минулого двох сусідніх народів".

"Я, наприклад, вважаю, що скільки б ми не старалися, та сприйняття Бандери в Польщі і в Україні буде різне, - зазначив Квасневський. - Для нас це терорист, злочинець і український націоналіст, а для українців, особливо в Західній Україні, — це борець за незалежність України, який використовує тогочасну політичну кон’юнктуру, а водночас він застосовує методи терору, яких не цуралися й польські герої, до яких ми ставимося як до світлих постатей нашої історії".

За словами президента, полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького чи німецько-польського діалогу: "У такому діалозі є місце на правду, факти та, водночас, і на різні інтерпретації подій минулого".

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Квасневський відповів на запитання польської журналістки про те, чи поляки мають кращу пам’ять про трагічне минуле, ніж українці.

"Тут не йдеться про пам’ять, я маю на увазі вразливість. Ідеться, так би мовити, про шкіру. У цьому випадку ми маємо делікатнішу шкіру, ніж вони, тому що їхню [українців] шкіру дубасили протягом десятків років", — сказав польський діяч.

Як відомо, цього року в Польщі широко обговорюється тема польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і після неї - зокрема, у зв’язку із 70-ми роковинами трагічних подій на Волині.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали ці події без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Нагадаємо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.