Янукович хоче зберегти легендарний скельний монастир над Дністром. ФОТО

Президент Віктор Янукович доручив Кабміну та Вінницькій облдержадміністрації вжити заходів щодо збереження, реставрації та реабілітації Скельного монастиря в селі Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області.

Заходи присвячено 1000-річчю заснування Скельного монастиря, повідомляє відповідний указ, розміщений на офіційному сайті глави держави.

Янукович доручив укріпити схили, на яких розташований монастир, а також побудувати захисні споруди.

 Всі фото: myvin.com.ua

Мінкульту і Вінницькій ОДА доручено організувати та провести урочистості з нагоди 1000-річчя Скельного монастиря. Державний комітет телебачення та радіомовлення має забезпечити висвітлення цих заходів.

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир у селі Лядова — пам'ятка археології національного значення. Розташований на 90-метровій скелі над лівим берегом Дністра.

 

За переказом, заснований у XІ-му сторіччі святим Антонієм Печерським. Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після турецького завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. У XVIII ст. монастир прийняв унію, з XIX-го - знову православний.

 

У 1930-х роках головні монастирські церкви у скельних гротах були сплюндровані більшовиками. 1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.