Спецпроект

У Житомирі створили унікальний ремісничий музей

Житомирянин Федір Євтушенко заснував на території колишнього заводу "Доріндустрія" музей ремесел під відкритим небом. Тут зібрані інструменти, які використовували в роботі наші предки.

Про це пише УКРІНФОРМ.

"Я разом зі своєю родиною створюю музей Для того, щоб прославити рідний Житомир і Україну, адже такого музею точно ніде в світі немає. Це треба показувати всім і, насамперед, нашим дітям, щоб вони пишалися народними умільцями минулих століть ", - говорить Євтушенко.

За його словами, колекціонуванням старовинних інструментів він займається протягом трьох десятиліть, а в останні 15 років зацікавився збором ремісничих експонатів. Нову колекцію почав склоріз, знайдений у 1998 році. Володимир уже зібрав понад п'ять тисяч різних інструментів з України та різних країн світу. Колекція дає уявлення про більш  ніж сорок професій і ремесел.

Федору вдалося зібрати 17 верстатів, серед яких почесне місце посідає 5-тонна австрійська пилорама кінця XIX століття. Під неї вже зроблений фундамент. Крім того, в минулому році він відтворив справжню кузню середини XIX століття, яка буде чинним експонатом. Зараз в музеї створюється гончарна і сельхозпавільон.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.