"Найісторичніша" станція київського метро потрапила в топ-20 Європи. ФОТО

Станцію метро "Золоті Ворота" у Києві визнали однією з найбільш вражаючих у Європі. Крім красивого оформлення, станція є ще й справжнім літописом історії України - середньовічної і не тільки.

В опублікованому британським виданням "The Daily Тelegraph" переліку з 22 найгарніших європейських станцій метрополітену є і наші "Золоті Ворота", повідомляє "УП.Життя".

Раніше "Золоті Ворота" визнавалися однією з найкрасивіших станцій у всьому світі - за рейтингом американського туристичного видання BootsnAll.

"Вийшовши на вулицю, ви опинитеся у центрі кварталу Верхнього міста, прямо біля Золотих воріт - однієї з найвідоміших пам'яток Києва, - коментували американці. - Архітектори не помилилися - цілісне враження від станції плавно стає враженням від міста".

Центральний зал станції відтворює велич Київського князівства. Фото: ua.wikipedia.org

ІП нагадує, що збудована у 1989 році "під Київську Русь" станція є ще й справжнісіньким історичним довідником.

 Над кожним виходом до платформ - мозаїчні зображення видатних осіб або архітектурних пам'яток середньовічного Києва

Урядова комісія вирішила, що станція повинна відображати культуру Київської Русі. Високі склепіння, масивні металеві світильники, круглі арки, приземкуваті колони з візантійськими капітелями, сірий граніт на підлозі і білий мармур з імітацією середньовічної плінфи (цегляної кладки) на стінах - все це стилізовано під легендарні князівські часи.

У декоративному оформленні масштабно використані мозаїчні панно. Мозаїкою прикрашені арки при вході до ескалаторних тунелів:

 Це і наступні фото (якщо не зазначено інше): Геннадій Мойсенко з сайту kiev-book.narod.ru

В арках, що з’єднують колони центрального залу, з мозаїки викладені зображення. Переважно це портрети великих князів Київських, із підписами і датами правління.

 Войовничий князь Святослав Хоробрий (правив у 957-969 рр.). Рік тому на Хортиці з дна Дніпра виловили розкішний меч, який міг належати Святославу

Якщо пройти уздовж платформи, а потім - у зворотньому напрямку уздовж іншої, то можна дізнатися про всіх відомих правителів Києва, від Кия до Данила Галицького.

Останній у переліку київський князь Данило Галицький (1238-1240) не зміг захистити місто від монгольської навали, але утримав свою владу в Галицько-Волинській державі і заснував Львів

Нема хіба що зображення Ігора Ольговича, який правив усього 12 днів у 1146 році, а потім був усунутий від влади і убитий розгніваними демонстрантами.

Крім середньовічних політиків, на мозаїках також зображені відомі особистості Київської Русі...

Нестор-літописець - піонер історичної і літературної справи в Україні

...і кам'яні храми Києва домонгольської доби:

 Успенський собор Києво-Печерської лаври було підірвано у 1941 році. В СРСР важалося, що це зробили німці, хоча, найімовірніше, детонатор активували радянські підпільники

В 1991 році постановою Кабміну автори станції київського метро "Золоті Ворота" були відзначені Державною премією України. Ось прізвища: архітектори - Борис Жежерін і його син Вадим; автори вестибюлю — Т. Целіковська, А. Крушинський і Ф. Заремба, художники з інтер'єру — Станіслав Адаменко і Марія Ралко, автори мозаїк — Григорій Корінь і Володимир Федько.

З мозаїчним оформленням станції пов'язана одна цікава історія, дещо схожа на міську легенду.

На фризі у проміжному вестибюлі між двома "прольотами" ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис "СЛАВА УКРАЇНІ".

Білим пунктиром обведено мозаїчні "літери". Без цього пунктиру їх важко побачити. Фото: metropolis.kiev.ua

Якщо ця історія правдива, її можна використати для більшого зацікавлення туристів - особливо якщо врахувати, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою.

В 1989 році гасло "Слава Україні!" офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда)  могло призвести до переслідувань.

Прямо над входом на "верхній" ескалатор 

Тож було б добре почистити мозаїчний напис "Слава Україні" І повісити поруч якусь пам'ятну дошку. Тільки спершу розпитати працівників метро про деталі цієї історії. Бо обидва художники, які займалися мозаїками в "Золотих Воротах" (Корінь і Федько), вже померли.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Транспорт"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.