Знайдено рідкісну фотографію ядерного удару по Хіросімі. ФОТО

У японському місті Хіросіма знайдено рідкісну фотографію американського ядерного удару 1945 року. Вона зображує грибовидну хмару ядерного вибуху, яка розпадається на дві частини.

Про це повідомляє PressTV iз посиланням на "Франс пресс".

За словами працівників Хіросімського меморіалу миру, чорно-біла світлина була знайдена серед речей, що належали одній із початкових шкіл міста.

Знімок був зроблений через півгодини після вибуху, за 10 кілометрів на схід від епіцентру ядерного удару.

Знайдене зображення

"Про існування цього зображення давно було відомо історикам, - повідомила куратор меморіалу. - Але його оригінал виявлено вперше".

Приміщення Хіросімського меморіалу миру - колишній Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма. Найближча до епіцентру вибуху (150 м) вціліла споруда.

Музейники зазначають, що знімок ядерного гриба, котрий розпадається на дві частини, є надзвичайно рідкісним.

Пейзаж Хіросіми після вибуху. Будівля Дому сприяння промисловості позначена червоною стрілкою. Переважно дерев'яні будинки в радіусі 2 км від епіцентру вибуху були повністю знищені

США завдали ядерного удару по Хіросімі 6 серпня 1945 року. Внаслідок бомбардування, за різними оцінками, померли (одразу або від спричинених хвороб) від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні було скинуто ядерну бомбу на місто Нагасакі - вона убила близько 70 тисяч. Половина з цих жертв загинула в перший день бомбардувань.

Вибуховий відділ американського ядерного проекту очолював уродженець Києва Георгій Кістяковський, родичі якого були активними учасниками перших визвольних змагань. Майбутній професор Гарварду, Кістяковський емігрував з України у 1920 році.

Дивіться також:

1941: наслідки японського удару по Перл-Харбору. Кольорове ВІДЕО

1945: США проти Японії. Зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

1991: Автострада Смерті. Шокуючі наслідки авіаудару по іракській колоні. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.