Спецпроект

На Дніпропетровщині знімають фільм про Голодомор

На Дніпропетровщині знімають художній фільм про трагедію Голодомору 1932-1933 років. В основі сюжету — правдива історія з життя тоді ще 7-річної дівчинки, родина якої пережила страшний голод.

 

Робоча назва картини — "Червоне намисто", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Про пережите в часи Голодомору кінематографістам розказала уродженка Кіровоградщини пані Антоніна, якій у 1932-му виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити — таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка.

Фабула фільму досить проста і побудована на життєвій ситуації, коли щаслива сім’я позбавляється опори: зникає батько, який поїхав шукати продовольство, а мати і дочка, завдяки глибокій вірі і силі духу, виживають і чекають на його повернення додому.

"Голодомор 1933 року — найважчий час для українського села, - пояснює сценарист Тетяна Кондрашевська. - Маленьку дівчинку — героїню майбутнього фільму — це випробування застало в той час, коли хотілося грати в іграшки. Але життя залишило її не лише без дитячого сміху, але і без шматка хліба. Вона подорослішала, коли їй було всього сім років. І усвідомила, що таке межа життя і смерті".

Режисер стрічки Карен Карапетян каже, що через цей фільм творці намагатимуться передати почуття людей.

"Окрім смертей і страждань, у мешканців українського села були і кохання, і віра, і відданість, а також турбота про близьких, - зазначив Карапетян. - Родинні цінності особливо гостро виявлялися під час важких випробувань і допомагали вижити. Уявіть: батько змушений залишити родину і поїхати добувати їжу, і він зникає. І як у цей важкий момент мати з маленькою донькою змогли пережити це, дочекатись його. Вимоги до акторів — пережити це все, примусити глядача співпереживати".

Зйомки кадрів картини вже розпочали. Вони проходять у селі Рудька Царичанського району. Однак виконавицю головної ролі — ту саму семирічну дівчинку — ще шукають.

Читайте на ІП родинні перекази українців про Голодомор

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.