Спецпроект

Музей Магдебурзького права розвалюється через реконструкцію Поштової. ФОТО

Музей історії Магдебурзького права в Києві, на Поштовій площі, тріщить через будівництво транспортної розв'язки. На східній стороні історичної будівлі з'явилися двометрові тріщини, в які можна просунути пачку сірників.

Про це пише Gazeta.ua.

Через аварійний стан постійну виставку присвячену 500-й річниці самоврядування столиці вирішили закрити, а експонати вивезти у безпечне місце.

Музей знаходиться у будівлі колишнього поштового двору і є підрозділом державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Станцію побудували в 1862 році для сортування кореспонденції, яка приходила в Київ. У 70-х роках частина будівель знесли для будівництва метро та розширення Набережного шосе.

"Три роки тому тут провели капітальний ремонт, але тепер через будівництво розв'язки ремонт потрібно робити ще раз. Коли будинок пішов тріщинами, нас вирішили виселити тимчасово, експонати в архів вивезти", - розповідає науковий співробітник музею Микола Дегтярьов. 

 

Відремонтувати і повернути музей до роботи обіцяють наступного року, в травні, коли святкуватимуть День Києва. Працівники кажуть, що вірять, що повернуться сюди.

Втім, побоюються через те, що на будинк є багато претендентів, бо знаходиться він у самому історичному центрі Києва. Працівники сподіваються, що в разі небезпеки громадськість виступить на захист.

"Будинок розвалюється через розхлябаність архітекторів, які думали, що тут можна будувати безкарно. Ніхто не врахував ціну будинку і його вік. Думали, що витримає, а тут не витримав", - додав ще один співробітник музею. Своє ім'я і прізвище не називає.

Тим часом, реконструкція Поштової площі йде повним ходом. Будівельники вже встановили першу секцію нової розв'язки. Ведуться роботи по спорудженню тунеля, виїмка грунту, пристрій монолітно-залізобетонного перекриття для підземного пішохідного переходу.

Поштову площу на реконструкцію закрили в травні. Відкриття заплановане на 25 травня 2013 року.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.