Помер відомий історик-марксист

У Великобританії на 96-му році життя помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум.

Про це повідомляє "Ґардіан".

Гобсбаум, відомий фундаментальними роботами з історії XIX і XX століть, вважався на Заході "одним із найбільших істориків сучасності".

Він був теоретиком і послідовним критиком націоналізму.

Його авторству належить термін "довге XIX століття", що позначає історичний період з 1789 року по 1914 рік.

Гобсбаум відомий, серед іншого, за книгою "Епоха крайнощів. Коротке ХХ століття" (мається на увазі період з 1918 року по 1991 рік).

В інтерв'ю виданню Гобсбаум зізнавався, що його книга присвячена "реабілітації ідей Маркса на тлі сучасної кризи капіталізму".

Ерік Гобсбаум народився в 1917 році, в родині австрійських євреїв. До 1934 року навчався в гімназії в Берліні. Після приєднання Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році емігрував до Лондона.

Ще будучи в Німеччині, Гобсбаум захопився лівими ідеями. Протягом тривалого часу історик був членом Комуністичної партії Великобританії, при цьому критикуючи СРСР за агресивну зовнішню політику.

У 60-і роки Гобсбаум став відомий як історик робітничого руху. Він цікавився історією культури робітничого класу, аналізував його взаємини з масовою культурою.

Видання зазначає, що в ранні 1990-ті його критика Лейбористської партії з вимогою соціальних змін призвела до створення так званих "нових лейбористів", які зрештою і прийшли до влади у Британії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.