Спецпроект

Відтепер у Трипілля можна потрапити віртуально

Не залишаючи комп'ютер, відтепер можна відвідати історико-археологічний музей "Прадавня Аратта - Україна", який знаходиться в селі Трипілля, поблизу якого більше ста років тому київський краєзнавець В. Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру.

Віртуальну екскурсію здійснити можна на сайті Україна Incognita.

Вона існувала на історичних землях України протягом трьох тисяч років: це перша з відомих культур гончарів і землеробів.

Музей є приватною ініціативою колекціонерів і налічує близько 500 стародавніх артефактів.

 

Сьогодні в "віртуальний фонд" проекту "Музей-online" входять 16 музеїв, в яких, на думку авторів проекту, варто побувати кожному українцю (Музей волинської ікони, Будинок В'ячеслава Липинського у селі Затурці, Будинок-музей Ігоря Стравінського в Устилузі та інші).

Найближчим часом відвідувачі сайту зможуть ознайомитися з експозиціями Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.