ПУТІН ЗАЙМЕТЬСЯ ІСТОРІЄЮ

Опікунську раду "відтвореного з імперських часів" Російського історичного товариства очолить Володимир Путін, а його діяльністю керуватиме екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ, голова Держдуми Сергій Наришкін.

Про це повідомляють "Ведомости".

Наришкін відтворює Російське історичне суспільство, яке існувало з 1866 до 1917 р. і перебувало під опікою імператора. У листі на ім'я Путіна Наришкін просить президента очолити його опікунську раду.

У 2009 р. Путін очолив опікунську раду Російського географічного товариства, відвідував багато його заходу. У піклувальну рада увійшли представники великих компаній, почалося відтворення архівів товариства і розгортання мережі регіональних філій.

Крім Наришкіна, натхненником створення історичного товариства є керівник апарату Держдуми (до того спічрайтер президента) Джахан Поллиєва.

Наришкін у ранзі керівника адміністрації президента очолював комісію з протидії спробам фальсифікації історії при президенті РФ, засновану в 2009 році президентом Дмитром Медведєвим і розпущену ним же без шуму в лютому 2012-го.

За останні роки це була єдина федеральна "історична" структура, не рахуючи ювілейних комісій.

2009: у Сибір як на свято! Естонський ролик для комісії з фальсифікації історії. ВІДЕО

Діяльність товариства буде в певному сенсі продовженням роботи комісії. Крім просвітницьких та дослідницьких завдань, воно буде боротися за те, щоб в підручники та інші джерела, які можуть сприйматися як достовірні, не потрапляла недостовірна інформація, каже людина, близька до керівництва Держдуми.

За словами російського історика Олександра Дюкова, ефективність комісії з протидії спробам фальсифікації історії виявилася мінімальна.

За її підтримки було прискорено розсекречення деяких документів, видано ряд історичних робіт, але в цілому сенс існування цього органу був незрозумілий, і комісія перетворилася на франшизу, під маркою якої окремі члени комісії випускали роботи, в тому числі дуже низької якості.

Так, у 2009 р. під грифом комісії був випущений збірник "До 70-річчя початку Другої світової війни", в якому навіть не прибрали підкреслення у фрагментах тексту, цілком взятих з "Вікіпедії", згадує Дюков.

Як Колесніченко не прибрав лінки у фрагементах тексту з "Історичної Правди"

У Російському історичному товаристві, на відміну від комісії, буде вчена рада, зазначає Дюков, і якщо видавнича програма товариства буде заснована на прозорій грантовій основі, то воно зможе принести користь.

Як відомо, у січні цього року Кремль проголосив 2012-ий роком російської історії.

У листопаді 2011 Володимир Путін пірнув на археологічних розкопках у Краснодарському краї РФ у Азовське море і одразу ж знайшов дві античні амфори.

У грудні 2010 року Путін заявив, що Росія виграла б Другу світову війну і без України.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.