Білорусь не вважає війну з Наполеоном "Вітчизняною"

В Білорусії будуть організовані пам'ятні заходи з нагоди 200-річчя війни наполеонівської Франції проти Російської імперії 1812 року.

Про це повідомляє "Регнум" із посиланням на МЗС Білорусі.

"В цьому році виповнюється 200 років з часу подій війни 1812 року і битви на річці Березині. На території нашої країни відбулися найдраматичніші події тих часів, які потягли за собою численні жертви серед військових різних країн і цивільного населення, - йдеться в повідомленні МЗС.

За словами білоруських дипломатів, пам'ятні акції покликані "стати символом поваги до спільного історичної спадщини, примирення на європейському континенті і закликом до консолідації спільних зусиль європейських країн зі збереження миру і стабільності".

Кульмінацією пам'ятних заходів у Білорусії стане міжнародна наукова конференція "Війна 1812 року і Білорусь" на базі Білоруського державного університету. Паралельно буде організовано мітинг-реквієм на місці битви на річці Березині та театралізована реконструкція цієї битви.

Тематичні заходи та експозиції, присвячені війні 1812 року, будуть включені в програми роботи центральних музеїв і бібліотек, Національної академії наук ".

При цьому влада Білорусії уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року".

В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.