У КИЄВІ ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

У Києві відкрили музей, присвячений руху шістдесятників в Українській РСР.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Під музей передано частину приміщень центрального штабу Народного Руху України, розташованого в будинку по вулиці Олеся Гончара, 33.

"Ми вшановуємо людей, які були причетні до сучасної історії України у непрості часи", - зазначив голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов.

За його словами, музей буде діяти як комунальне підприємство - філія Музею історії Києва.

У церемонії відкриття взяли участь народні депутати Іван Драч, Володимир Яворівський, Михайло Косів, Борис Тарасюк.

Директором музею є "шістдесятник" і багаторічний політв'язень Микола Плахотнюк. Під його керівництвом члени громадської організації "Музей шістдесятництва" зібрали близько 20 тис. експонатів.

Більше про Музей шістдесятників читайте в розділі "Дайджест"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.