Янукович наказав згадати депортованих під час операції "Вісла"

Президент України доручив підлеглим провести заходи до 65-ої річниці примусового переселення етнічних українців із південно-східних регіонів Польщі під час операції "Вісла".

Про це повідомляє офіційний сайт голови держави.

Прем'єр-мініструАзарову та головам західноукраїнських областей доручено у квітні цього року провести жалобні заходи і впорядкування пам'ятників і пам'ятних знаків українцям, які стали жертвами депортацій у XX столітті.

Міністр закордонних справ Грищенко, міністр освіти Табачник і міністр культури Кулиняк мають організувати міжнародну наукову конференцію, присвячену 65-м роковинам операції "Вісла", а також проведення круглих столів і виставок фото- та архівних документів на тему депортації 1947 року.

Головам усіх держадміністрацій країни доручено забезпечити проведення в закладах культури та навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, бесід про події, пов'язані з операцією"Вісла".

Міністру Грищенку також доручено у квітні разом із польською стороною опрацювати питання щодо надання президентами України та Польщі підтримки у здійсненні заходів за ініціативою українців у Польщі.

Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдіновичу доручено у травні забезпечити висвітлення відповідних заходів.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі.

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Основною метою акції було позбавити УПА соціальної бази.

У січні цього року повідомлялося, що Янукович і президент Польщі Коморовський зроблять спільне звернення про історичне примирення українців і поляків. Звернення планувалося приурочити до 65-річчя операції "Вісла".

Читайте на "Історичній Правді":

про операцію з депортації українців "Вісла"

про останній обмін територіями між УРСР і Польщею

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.