Анонс: альбом про українські замки Речі Посполитої

Дмитро Антонюк презентує свій двотомний путівник "Польські замки і резиденції в Україні".

 

Розклад презентацій:

Вінниця, 19 березня (понеділок) о 16.00 / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, читальна зала відділу літератури та інформації з гуманітарних наук  (вул. Соборна, 73)

Кам’янець-Подільський,  20 березня (вівторок) 11.30 / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, (вул. Суворова, 52 - корпус економічного факультету)

Тернопіль, 20 березня (вівторок) 19.00 / Арт-клуб «Коза» (бул. Тараса Шевченка, 23)

Тернопіль, 21 березня (середа) 11.00 / Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, (вул. Танцорова, 51)

Івано-Франківськ, 21 березня (середа) 19.00 / Арт-кафе «Мармуляда» (вул. Чорновола, 23)

Львів, 22 березня (четвер) 18.00 /  Арт-кафе "Під клепсидрою"  (вул. Вірменська, 35 - "Дзига")

Луцьк, 23 березня (п’ятниця) 11.40 /Бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки (вул. Винниченка, 20а)

Київ, 28 березня (середа) о 19.00 у рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" (вул. Володимирська, 45А)

Житомир, квітень.

Більшість замків і шляхетських резиденцій звели колись на теренах України королі, магнати і військові діячі Речі Посполитої. В обох частинах праці Дмитра Антонюка представлено 470 пам’яток.

У першій частині представлена історія польських родових гнізд, починаючи від часів середньовіччя і закінчуючи добою бароко; у другій - мова йде про резиденції від епохи класицизму і до 1939 року. Географічно путівник охоплює пам’ятки більшості правобережних областей України.

Описи палаців й замків містять захопливі історії життя їхніх мешканців (Ґрохольських, Собанських, Скібнєвських, Потоцьких, Сенявських, Браницьких та інших родів), розповідають про метаморфози зовнішнього вигляду споруд, про цікавинки інтер’єру.

Водночас автор закликає звернути увагу на ті пам’ятки, які опинились на межі зникнення, тому у книгах йдеться й про резиденції та замки, які на перший погляд вже не становлять інтересу для туристів.

Дивіться також: "Замки Західної України з пташиного польоту" (ФОТО)

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.