У Львові розкажуть про Аушвіц і його музеєфікацію

13 лютого 2012 року у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" відбудеться публічна лекція на тему: "Музей в Освенцімі: знати і пам’ятати".

Лекцію прочитає аспірант Львівського національного університету, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

Лектор розповість про історію концентраційного табору в Освенцімі, формування та сучасний стан музею на місці колишнього концтабору, сучасну експозицію музею "Аушвіц — Біркенау".

Зараз на місці колишнього концтабору — музей, одне з місць, які внесені у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Свого часу Освенцім був найбільшим концтабором у всій окупованій Європі і одночасно "фабрикою смерті". Оскільки нацисти не встигли його знищити при відступі, зараз колишній концтабір є унікальною пам’яткою епохи.

Екскурсія концтабором "Аушвіц" (ФОТО)

Як та чому колишній концтабір перетворили на музей? Як розвивався цей музей? Як він виглядає зараз? Яким чином презентують відвідувачам — у масі своїй людей, не пов’язаних з історією — настільки специфічне місце? Що можна там побачити зараз? Яким чином музей є одночасно і місцем пам’яті?

Основою для лекції послужили особисті враження лектора, яка двічі побувала у музеї "Аушвіц — Біркенау" як відвідувач музею. Завдячуючи професії, мала можливість оцінити бачене не тільки як прихильник історії, а й як її дослідник.

Лекція пройде у супроводі відеопрезентації на основі фотографій музею.

Лекція відбудеться у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) у понеділок, 13 лютого 2012 року. Початок о 12:00.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.