Виходить друком факсимільний альбом Шевченка 1845 року

Фонд Миколи Томенка презентує факсимільне відтворення "Альбому Тараса Шевченка 1845 року", зробленого в рамках прокту "Шляхами Шевченка" до 200-річчя від дня народження класика.

Альбом малюнків 1845 року – це частина того, що довелося побачити художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній.

Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів – це те, що зафіксував мистець впродовж кількох місяців своїх мандрівок.

Окрім ілюстрацій, "Альбом" міститиме також науковий коментар, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої зарисовки, начерків Тараса Шевченка під час його мандрівки Україною 1845 року.

Протягом лютого та березня група громадських діячів і митців не лише представить перевиданий "Альбом Тараса Шевченка", а й проведе відповідні просвітницькі заходи у Київській, Полтавській та Черкаській областях — у тих містах і селищах, де побував Шевченко під час згаданої подорожі.

Альбом вийде 17 лютого.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.