Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Центральна частина Меморіалу жертв тоталітаризму на території національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" буде будуватися за проектом Лариси Скорик.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив міністр культури Михайло Кулиняк.

За його словами, саме проект Скорик був "одноголосно" схвалений науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури як такий, що враховує матеріали досліджень 2008-2009 років.

 

Крім цього проекту, були пропозиції, представлені А.Гайдамакою і Ю.Олійником.

Нагадаємо, що професор архітектури, член-кореспондент Академії мистецтв України Лариса Скорик запам'яталася своїм останнім грандіозним творінням - вона була призначена головним архітектором реконструкції Шевченківського національного заповідника в Каневі.

Зокрема, за її рішенням було змінено первісний вигляд будівлі, в музеї встановлено натяжні стелі, паркетну підлогу замінено на граніт, а стіни пофарбовані сірою фарбою. Ця реконструкція викликала неоднозначну оцінку її початкових авторів.

Нагадаємо, що доручення побудувати меморіал до серпня 2012 року дав президент Віктор Янукович в листопаді 2011 року.

Концепція розвитку заповідника була затверджена також лише в 2011-м, хоча постанова про його створення датується ще 2001 роком. До цього часу всі розпорядження були в основному на папері. Заповідник почав працювати лише з лютого 2008 року.

З музеєм у Биківні пов'язаний скандал із будівництвом там окремого польського меморіалу. Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.