Білоруси зняли телесеріал - відповідь "Варшавській битві" Гофмана (ВІДЕО)

На вихідних державна телекомпанія Білорусі розпочала показ серіалу "Талаш" - про боротьбу білоруських партизан проти поляків під час польсько-більшовицької війни 1920-го року. Поляки зображені карикатурними вбивцями.

Прем'єрі передувала потужна рекламна кампанія, де серіал подавався як видатна культурна подія.

Фільм, знятий за повістю Якуба Коласа "Дригви", розповідає історію 70-річного Василя Талаша, який на чолі селянського партизанського загону допомагає Червоній армії боротися з поляками, котрі конфіскували в діда сіно і вбили сина.

Карикатурно зображені польські солдати у фільмі планують масові убивства білорусів, палять села, вбивають цивільних і знущаються над ними, повідомляє "Ґазета Виборча".

В атаку поляки йдуть із криком "За велику Польщу, од моря до моря!", а перед розстрілом більшовицького комісара співають "Єще Польска нє зґінела".

Читайте на "Історичній Правді" про фільм Єжи Гофмана "1920: Варшавська битва"

Дивіться також уривок із польського телесеріалу "Пілсудський", в якому керівник Польщі вибачається перед петлюрівцями.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.