Табачник хоче знищити Інститут українознавства?

Міністерство освіти оголосило війну Національному науково-дослідному інституту українознавства і всесвітньої історії.

Про це заявив директор інституту Петро Кононенко, пише "ЛІГАБізнесІнформ".

Як повідомили в науковій установі, з 16 січня цього року практично всі його співробітники відправлені у відпустки за свій рахунок, а з лютого, якщо стан речей не зміниться, всі будуть переведені на мінімальну зарплатню.

В інституті вважають, що міністерство освіти, якому підпорядковується інститут, на перший квартал поточного року виділило лише третину від необхідних коштів.

Кононенко пояснює ситуацію тим, що профільне міністерство, яке наразі очолює Дмитро Табачник, уже другий рік намагається змістити його з посади і призначити на це місце свою людину, колишнього проректора Академії МВС Анатолія Чайковського.

За його словами, це потрібно для того, щоб потім мати можливість вільно розпоряджатися майном інституту, зокрема, його приміщенням в центрі столиці.

"23 січня нас чекає чергове судове засідання за позовом пана Чайковського про невиконання наказу міністерства про призначення його заступником директора інституту. Але як ми можемо його прийняти на посаду заступника, якщо у нього немає відповідного кваліфікаційного рівня ні з українознавства, ні з світової історії?" , - сказав Кононенко.

Він повідомив, що офіційною підставою для скорочення фінансування стало затвердження з боку Міносвіти лише трьох з дев'яти наукових тем, запропонованих інститутом.

За словами Кононенка за останні півроку співробітники інституту взагалі не отримали жодних пояснень з боку міністерства та особисто Табачника. Тому було прийнято рішення направити офіційний лист на ім'я прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням втрутитися в ситуацію.

Нагадаємо, 24 січня цього року Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії буде відзначати своє 20-річчя.

У січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.