У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

20 грудня 2011 року у Львові відкрили пам’ятник видатному композитору та поету Володимиру Івасюку. В центрі міста завдяки пожертвам Святослава Вакарчука з'явився монумент людині, яка зробила українську мову популярною у всьому СРСР, свого роду еталоном поп-музики.

Пам’ятник заввишки 2,6 метра виготовлено з бронзи, а постамент та мощення – з граніту.

Mонумент встановлено на монолітній кам’яній брилі; навколо пам’ятника з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару.

Вартість проектних робіт та виготовлення пам’ятника склала 360 тисяч грн.

Фото: УП.Життя

Місце розташування пам’ятника  - проспект Шевченка, 7-9 - на шляху від філармонії до музичної академії, яким часто ходив Володимир Івасюк.

Ініціатором та меценатом, коштом якого відбулося створення пам’ятника, є музикант, лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук.

Автори пам’ятника: скульптор Сергій Олешко та архітектор Михайло Ягольник. Кошти на благоустрій прилеглої території - 174 тисяч грн - виділено з міського бюджету Львова. 

1971: "Червона рута" - мюзикл про любов Ротару-гуцулки і Зінкевича-дончанина (ВІДЕО)

Ідею зі встановлення пам’ятника Святослав Вакарчук озвучив у 2006 році на святкуванні 750-річчя Львова.  За його ж клопотанням, восени 2006-го міський голова Львова Андрій Садовий створив організаційний комітет зі спорудження пам'ятника.

Андрій Садовий і Святослав Вакарчук на відкритті пам'ятника

Оргкомітет звернувся до львівських митців — заступника голови Львівського відділення Спілки архітекторів України Михайла Ягольника та скульптора Сергія Олешка, - з проханням розробити концепцію майбутнього пам'ятника композиторові.

6 серпня 2010 року було затверджено проект, а 15 липня 2011 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив вимоги щодо встановлення пам'ятника.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк (1949-1979) - один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

 Володимир Івасюк в останні роки життя

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер.

26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.