Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

Наступ радянських військ триває вже другу добу у реальному часі. В ці хвилини фіни відступають - іноді в паніці, адже багато солдатів ніколи не бачили танків. Будинки спалюють або мінують, залишаючи детонатори у дверях чи під сидіннями унітазів. Йдеться про масштабне відтворення Другої Світової війни в інтернеті.

"...Радіо Гельсінки транслює радянський ультиматум: капітуляція до 3:00 завтрашнього дня або "всі міста і стратегічні центри будуть знищені".

"...Червоноармієць-українець: "Товаришу командир, чому ми воюємо тут? Хіба Ворошилов не казав, що ми не хочемо чужої землі?"

"...Фіни жартують про радянське вторгнення: "Їх так багато, а Фінляндія така маленька. Де ми їх усіх будемо ховати?"

"...Італія засуджує радянське вторгнення у Фінляндію. Прем'єр-міністр Великобританії Чемберлен: "глибоке співчуття" з приводу нападу. Німецька політика: "доброзичливий нейтралітет".

"...Фінська берегова артилерія на острові Руссаре веде гарматну дуель із крейсером "Кіров". Совіти хочуть захопити острови в Балтії. ФОТО"

Всі ці події відбуваються у сервісі коротких повідомлень Твіттер і є погодинним відтворенням подій Другої Світової війни.

Пости розміщуються в обліковому записі RealTimeWWII ("Друга Світова у реальному часі").

В ці дні виповнюється 72 роки нападу СРСР на Фінляндію, тому чергові твіти присвячені переважно цим подіям. Попередні записи присвячені також радянській пропаганді, які готувала громадську думку до війни. 

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Автор облікового запису - 24-річний випускник істфаку Оксфорду Олвин Коллінсон, повідомляє The Telegraph. Він розпочав твітити 1 вересня - в річницю нападу Третього рейху на Польщу у 1939 році, з якого прийнято розпочинати датування Другої світової війни.

Коллінсон постить близько 40 твітів на день і планує робити це шість років поспіль - аж до 8 травня 1945 року. Він висвітлює основні військові та політичні події, цитує свідчення очевидців, постить тогочасні фото і карти.

"Ні, Молотов!" - пропагандистська фінська пісня тих часів. Молотов - сталінський міністр закордонних справ. Інший персонаж пісні та об'єкт глузувань - Бобріков, колишній губернатор Фінляндії у складі Росії.

"Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії масово виготовляло пляшки із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль для Молотова".

"Я використовую Твіттер, щоб повернути минуле до життя, допомогти людям побачити дійсність так, як її бачили в ті роки", - зазначив історик.

За його словами, найбільше йому довелося попрацювати 26 вересня, коли вермахт здійнював останню атаку на Варшаву. Коллінсон ілюстрував битву свідченнями польських солдат і цивільних, адаптуючи їх до текстового обмеження Твіттеру у 140 знаків.

1940: кінохроніка радянсько-фінської війни (ВІДЕО)

"Наразі я працюю сам, - каже історик, - але вже є добровольці, які перекладають стрічку". Вже є арабська, китайська, французька, іспанська, португальська, турецька і російська версії. Останню робить Станіслав Рудий із Києва - маркетолог, який захоплюється військовою історією.

Станом на сьогодні проект має уже 1080 записів і 160 000 читачів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.