Презентують книгу про провал Листопадового рейду 1921 року

21 грудня о 18:30 у приміщенні книгарні "Є" відбудеться презентація книги Василя Вериги "Листопадовий рейд 1921 року".

 

Книга оповідає про Листопадовий рейд 1921 року, або як його ще називають, Другий Зимовий похід. У книзі подається як широке суспільно-політичне тло цієї події, так і її подробиці.

Автор докладно зупиняється і на діяльності зарубіжного державного центру УНР, очолюваного Симоном Петлюрою, що на той час перебував у Польщі, і на діяльності так званого Партизанського-Повстанчого штабу (ППШ), очолюваного Юрієм Тютюнником, і на детальному описі усіх трьох (Волинської, Подільської та Басарабської) груп Української Повстанчої Армії, що здійснювали рейд.

На сторінках книги виразно постають особи Юрія Отмарштайна, Михайла Палія-Сидорянського, Андрія Гулого-Гуленка, Сергія Чорного, Івана Ремболовича, Романа Сушка, Степана Лисогора, Семена Григоряка, Григорія Дугельного, Семена Хмари-Харченка та інших героїв Листопадового рейду 1921 року.

Повідомляється, що під час презентації "будуть дані відповіді на питання:

- Чому Листопадовий рейд зазнав поразки і Україна залишилася в неволі?

- Чому, попри ненависть українців до комуно-московських окупантів, вони так і не повстали на підтримку рейду?"

Під час презентації буде показане відео-звернення вдови автора Оксани Вериги, що мешкає у Торонто, в якому вона поділиться з учасниками презентації деталями про процес написання книги та інформацією про життя та діяльність Василя Вериги.

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.