ВУЛИЦІ ВОЇНІВ "НАХТІҐАЛЮ" НА ЛЬВІВЩИНІ НЕ БУДЕ

Голова Нежухівскої сільської ради Михайло Яхван в п'ятницю наклав вето на рішення ради про перейменування вулиці Миру в селі Райлів на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Про це повідомляє "Комерсант".

Після недільного богослужіння люди оточили сільського голови біля церкви і зажадали "повернути вулицю Миру".

За словами Михайла Яхвана, відбудеться позачергова сесія сільради, де буде прийнято рішення зберегти колишню назву вулиці.

"Батальйон "Нахтіґаль" тут ніколи не був, ніхто зі старожилів села чи їхніх родичів не був у його складі", - пояснив голова сільради.

За словами голови, він не очікував "такого скандалу", а представники політичної партії "ВО Свобода" ввели в оману і його, і жителів села.

"До нас звернулися "свободівці" з пропозицією перейменувати вулицю. Почали збирати підписи - згоду дали тільки 38 чоловік з 322 мешканців села. Крім того, оскільки "ВО Свобода" виступила ініціатором такого рішення, то й селяни, і депутати ради думали, що всі фінансові питання з перереєстрації документів і виготовлення табличок візьме на себе саме ця партія", - додав Яхван.

Голова львівської обласної організації партії "ВО Свобода" Ірина Сех відмовилася коментувати ситуацію. Ініціатор перейменування вулиці у селі Райлів, депутат Стрийської райради від "ВО Свобода" Мар'ян Берездецький також уникає коментарів.

Нагадаємо, що минулого тижня за пропозицією Берездецького, який сказав, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів", Нежухівська сільська рада Стрийського району Львівщини перейменувала центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Прем'єр-міністр України Микола Азаров назвав таке рішення "ганьбою" і обіцяв поскаржитися Європі на депутатів від "Батьківщини", які підтримали перейменування.

У грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано. Більшість бійців згодом перейшли в УПА.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.