Зібрали 2 тисячі підписів, щоб Попов скликав Гуманітарну раду

Комісія Київради з питань культури та туризму вимагає від голови КМДА Олександра Попова терміново скликати Гуманітарну раду м.Києва, де обговоренню підлягатиме лише одна тема – забудова Київського дитинця.

Відповідне рішення прийняте на вимогу громадськості, яка зібрала понад дві тисячі підписів із проханням розглянути питання щодо незаконної забудови та самозахоплення території заповідної археологічної зони загальнодержавного значення "Київський дитинець" Московським патріархатом і засудити діяльність церкви.

Про це розповів голова комісії Київради питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат пояснив, що законодавчо Дитинець захищений від забудови, але дії навколо Старокиєвої гори говорять про те, що заповідне місце потребує додаткового захисту від тих, хто не шанує чинний закон.

"На моє переконання, головне не лише засуджувати зловмисників, не лише приймати декларативні рішення, а втілювати реальні дії, які стали б інструментом вирішення ситуації. Оскільки Верховна Рада не спромоглася прийняти постанову, якою заборонялося б будь-яке будівництво на Старокиєвій горі, рішучих дій із захисту Дитинця я очікую від київської влади", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, вчора, 7 вересня 2011 року, Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам′ятки археології національного значення - Десятинної церкви.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.