Вайда зніме кіно про Валенсу. З Монікою Белуччі

"Ми - народ польський" - так називатиметься нова картина Анджея Вайди, яка буде запущена у виробництво в листопаді.

Про це повідомляють "Подробности" з посиланням на Film New Europe.

Фільм, прем`єра якого назначена на 2012 рік, присвячений лідерові польського профспілкового руху "Солідарність" 1980-их років Леху Валенсі.

Про те, що Анджей Вайда планує зняти фільм про Валенсу, стало відомо в лютому 2009 року. "Мене турбує і дратує нинішня ситуація, в якій героя "Солідарності" Леха Валенсу, котрий зіграв таку важливу роль в нашій історії, атакують люди, які в порівнянні з ним просто ніхто", - пояснив тоді режисер.

Гофман зняв 3D-фільм про Варшавську битву (ВІДЕО)

Відомо, що в новому фільмі Вайди Моніка Белуччі виконає роль італійської журналістки Оріани Фаллачі, яка інтерв`ювала, зокрема, Муаммара Каддафі, Федеріко Феліні, Ден Сяопіна і Ясіра Арафата. На початку 80-х років Фаллачі поговорила й з Валенсою.

Не дивлячись на те, що до зйомок залишився всього місяць, виконавець головної ролі у фільмі досі так і не визначений.

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Крім Белуччі, Анджей Вайда хотів би зняти в своєму фільмі й інших іменитих акторів. Так, наприклад, ходять чутки, що в ролі Маргарет Тетчер режисер бачить Меріл Стріп, яка зараз знімається в ролі Тетчер у фільмі "Залізна леді" (The Iron Lady).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.